Сторінка психолога

            Адаптація дітей раннього віку до перебування в ДНЗ

Адаптація дітей до дошкільного закладу завжди була й лишається найскладнішим періодом як для дитини та її родини, так і для педагогів дошкільного закладу.

  Статистика стверджує, що через психотравмуючу ситуацію (розлука з близькими, поява незнайомих дорослих, потрапляння в нове середовище) до ДНЗ важко адаптуються 73% хлопчиків і 52% дівчаток.

  Існують різні думки з приводу того, з якого віку починати відвідувати ДНЗ,  на думку багатьох вихователів та психологів, найбільш оптимальний вік початку відвідування дитячого садка – 2 – 3 роки. Як правило, це пов’язано з тим, що діти молодшого віку в садочку часто хворіють, до того ж вони ще не вміють самостійно користуватися ложкою, вдягатися тощо. Найбільш критичний  для адаптації вік  - 3 – 3,5 роки.

  Хоча можна впевнено стверджувати: ніхто не знає малюка краще, ніж батьки. Якщо обставини дозволяють, батьки можуть віддавати свою дитину в садочок у будь-якому віці, прислухаючись до власної інтуїції та враховуючи індивідуальні особливості дитини.

  Щоб процес адаптації не затягувався, необхідно:

Детальніше:  Адаптація дітей раннього віку до перебування в ДНЗ

Як зберігати спокій  і не панікувати?

1. Дбайливо ставтесь до себе та своїх близьких.

2. Щоб зменшити стан тривоги: займіться фізичною активністю, почніть правильно харчуватись, оточіть себе приємним спілкуванням (на час карантину – бажано в онлайн-режимі), відмовтеся від шкідливих звичок, налагодьте свій сон. є

3. Дозовано сприймайте інформацію та довіряйте лише перевіреним джерелам. Вчіться розділяти факти від думок та аналізувати інформацію. Без сумніву, важливо знати, як можна убезпечити себе під час світового спалаху корона вірусу, однак варто довіряти тільки офіційним представникам організацій з питань охорони здоров’я та перевіреним медіа

4. Дозвольте собі позитив. Переглядайте легкі та позитивні фільми, читайте надихаючу літературу. Займіться приємними справами, на які постійно не вистачало часу.

5. Щоб подолати активне бажання запасатись продуктами, варто включити режим раціонального і дбайливого ставлення до власних фінансів. Якщо виникає бажання терміново бігти у найближчий магазин - потрібно відповісти собі на питання: «Що мені необхідно на тиждень?».

 

               Як допомогти дітям впоратися зі стресом

         під час спалаху захворювань?

Діти реагують на стрес в різний спосіб. Це може бути тривога, злість, збудливість, відстороненість або, навпаки, залипання на дорослому. Можливий нічний енурез.

Будьте уважними до таких проявів та реагуйте підтримкою. Вислуховуйте та давайте дітям більше любові та уваги.

Діти особливо потребують любові та уваги дорослих у важкий період. Проводьте більше часу разом, будьте уважнішими.

Пам’ятайте, що для дітей важливо, коли ви їх чуєте, доброзичливо спілкуєтесь, здатні запевнити та заспокоїти.

Якщо є можливість. Сприяйте тому, щоб дитина могла гратися та відпочивати.

Намагайтеся забезпечити перебування дітей разом з батьками та родиною. Докладайте максимум зусиль, аби не розлучати дітей та дорослих, які піклуються і дбають про них. Якщо ж, через госпіталізацію або з інших причин, довелося розлучитися з дитиною, - організуйте усе так, щоб можна було підтримувати регулярний контакт (наприклад, телефоном) та мати можливість підтримати дитину.

По можливості, дотримуйтесь звичайного режиму дня та регулярного розкладу. Якщо того вимагають обставини - побудуйте новий розклад для дитини, з урахуванням її потреб у навчанні, грі та відпочинку.

Поясніть дитині, що відбувається. Спирайтесь, на факти та давайте доступні пояснення щодо того, як зменшити ризик зараження. Використовуйте зрозумілі слова, з огляду на вік дитини.

Згаданий спосіб важливий і для надання інформації про те. Що може статися. Наприклад, якщо хтось з родини буде не дуже добре почуватися, то він чи вона  поїдуть на деякий час до лікарні, щоб лікарі могли допоїти їм.

Ігри для розвитку мовлення дітей 

 

Телевізор та комп'ютер у житті дитини

Як правильно дивитись телевізор?

 

1. Дивитися телевізор в присутності дорослого, що дає можливість дорослому коментувати те, що відбувається на екрані, обговорювати з дитиною побачене. 

2.  Сидіти біля екрану не більше 20 хвилин (для дітей 4-5 років) і не більше 30 хвилин (для дітей 6 років) на добу, на відстані 4-6 метрів від екрану, який встановлено на відстані 1-1,3 метра (при діагоналі телевізора  59-69 см). 

3.  Обговорювати з дитиною програму передач (які передачі принесуть користь) і обвести їх олівчиком, щоб дитина сама могла дивитися, що вона вже бачила, а що ще залишилося. 

4.  Дивитися телевізор, сидячі в кріслі, на дивані, а не за столом під час їди. 

5.  Більше проводьте часу зі своєю дитиною: гуляйте на вулиці, вигадуйте  різні ігри, зняття. 

6.  Зробіть таємний вимикач, щоб дитина не включала телевізор на цілий день, залишаючись одна вдома. 

Правила користування комп’ютером

1.  Привчайте дитину правильно ставитися до комп’ютера: як до технічного  пристрою, за допомогою якого можливо отримати знання і навички,  а не як до засобу отримання емоцій.

2. Не дозволяйте дитині у віці 3-5 років грати в комп’ютерні ігри.

3. Розробляйте з дитиною правила роботи за комп’ютером: 20 хв. комп’ютера, 30 хв. заняття іншими видами діяльності.

4. Не дозволяйте дитині їсти і пити біля комп’ютера.

5. Не дозволяйте дитині грати в комп’ютерні ігри перед сном.

6. Домовляйтеся з дитиною виконувати ці правила.

7. Помічайте, коли дитина дотримується ваших вимог, обов’язково скажіть їй про свої почуття радості та задоволення. Таким чином закріпляється бажана поведінка.

8. Не використовуйте комп’ютер, як засіб для заохочення дитини.  Під час хвороби і вимушеного перебування вдома комп’ютер не повинен стати компенсацією.

9. Допомагайте дитині долати негативні емоції, які завжди присутні в житті кожної людини і які можуть підштовхнути дитину отримати полегшення за комп’ютерною грою.

«Зїж хоча б ложечку, або

              що робити, коли дитина відмовляється від їжі?"

«Ложечку за маму, ложечку за тата… Ось і Зайчик з тобою їсть, і Ведмедик… Не крутися! Не розмазуй кашу по тарілці! Поки все не з'їси – із-за столу не вийдеш…» Багато батьків часто стикаються з такою ситуацією – умовити свою дитину поїсти.

            Батьки, які прагнуть будь-що нагодувати свою дитину, пробують різні способи:годують із ложечки, читають під час годування книжки чи вмикають мультики, ставлять на стіл іграшки, обіцяють нагороду або, навпаки, погрожують покаранням чи ставлять ультиматуми: «Не зїси тарілку борщу, не підеш на прогулянку».

            Чому дитина відмовляється їсти? Апетит залежить не лише від відчуття голоду, а і від самопочуття і настрою дитини. Вона може відмовлятися від їжі, якщо чимось засмучена або посварилася з батьками, захоплена цікавим заняттям або вважає приготовану страву несмачною… крім того, нерідко проблеми з їжею – результат надмірної стурбованості батьків і відсутності чітких правил прийому їжі.

            Аби не сформувати у дитини негативне ставлення до харчування, дотримуйтеся таких правил:

  1. Не прагніть, аби дитина з'їла все, що їй поклали на тарілку.
  2. Не наполягайте, якщо приготували страву, від якої дитина зазвичай відмовляється. Спробуйте протягом декількох днів давати цю страву усім членам родини, крім дитини, і при цьому зауважуйте: «Я знаю, що ти не любиш котлети…». Найімовірніше,ваша відмова від наполягань змусить дитину задуматися.
  3. Не намагайтеся нагодувати дитину, яка вередує.
  4. Не перетворюйте прийом їжі на гру.
  5. Сідайте за стіл усією сімєю, якщо змога.
  6.  Сервіруйте стіл красиво, під час їжі говоріть лише про хороше.
  7. Дайте собі чесну відповідь на запитання «А мені подобається сьогоднішня вечеря чи я готувала її похапцем?» відтак готуйте смачну їжу – таку, щоб і ви самі отримували від неї задоволення.

Якщо дитина хронічно мало їсть, не набирає вагу і скаржиться на болі в животі, слід звернутися до лікаря.

0628582
Сьогодні
Вчора
За тиждень
Попередній тиждень
За місяць
Попередній місяць
Загальна
2
118
323
626760
2342
1809
628582

Ваш IP: 44.221.43.88
Дата: 2024-03-29 00:14:17
Счетчик joomla
МОН України
Управління освіти
Інфо-центр
Освіта Рівненщини
Сайт педагогів-виховників
МОН України
Реєстрація в ДНЗ
Національна дитяча гаряча лінія