Усі батьки рано чи пізно чули від своїх любих діток заповітне прохання: «Розкажи мені казку!..» Добре, якщо ви маєте ораторський хист і знаєте добру сотню казок.  А якщо ні? Тоді зазвичай ви берете книгу і починаєте читати… А чи замислювались ви над тим, як обираєте книжки для читання і чи однаково сприймає дитина прочитану казку і ту, яку їй розповіли?

Отже, почнімо з добору літературного матеріалу. Купуючи для дитини книжку, варто мати на увазі  кілька загальних правил:

 1.Книга – це привід для спілкування, а не можливість його уникнути. Через казкові події та персонажів ви зможете краще пізнати свою дитину і зорієнтуватиїї в питаннях морального вибору. Тут головне – відчути, підтримати й заохотити.

2.Підбір казки – питання індивідуальне, і залежить від вподобань та вразливості вашої дитини. Те, що розважить одну дитину, іншій може завдати психічної травми та призвести до снів-жахів (на цьому питанні докладніше зупиняється казкотерапія). Чого лише вартують деякі народні казки з сюжетами про поїдання дітей або сучасні історії про монстрів… Тож прислухайтеся до своєї інтуїції і дійте за принципом «Не нашкодь».

3. Не всі казки – дитячі. На жаль, не всі батьки це знають, проте більшість народних казок створювалися не для дітей, а для дорослих, які збиралися біля вогнищ і переповідали захопливі історії. З часом від цих історій все зайве відсікалося й наразі лишилися зашифровані символічні послання, які бережуть в собі глибоку народну мудрість. Однак адресат цих глибоких історій – таки доросла людина. Це стосується не лише народних казок,а й авторських, а також багатьох мультфільмів.

4. Перш ніж читати казку дитині, постарайтесь хоча би попередньо проглянути її текст. Таким чином ви, по-перше, вбережете дитину від небезпечного чи неякісного продукту, а по-друге, зможете наперед продумати можливі запитання та завдання до казки.

5. Шукайте якісні книжки: з грамотним художнім текстом, орієнтованими на дитяче сприйняття ілюстраціями та якісною, не шкідливою поліграфією. Якщо книжка рясніє помилками, «прикрашена» недоладними та шаблонними комп’ютерними ілюстраціями, та й на додачу тхне фарбою – закривайте цю книжку і йдіть шукати далі. Інакше можете нашкодити здоров’ю дитини та зіпсувати її художній смак.

6. Зважайте на вікову категорію, на яку орієнтована книжка. Однак підходити до цього питання слід творчо: якщо ваша дитина вже доросла до тих речей, про які йдеться в книжці, сміливо їй читайте. А краще – переказуйте зрозумілими словами, відповідаючи на питання дитини. Не бійтеся складних казок, адже хороша казка – як листковий пиріг: у кожному віці дитина відкриватиме щоразу щось нове. 

Отже, книжку ви вибрали. І що робити далі: читати чи переказувати? Нумо, поміркуймо!

Читання казок батьками допоможе дитині полюбити книгу 

Читання допомагає ознайомити дитину зі світом художньої літератури, виховати в ній повагу до книги. Така дитина вже навряд чи буде рвати книжки і ставитись до них, як до першого ліпшого матеріалу для художньої творчості. Вихована у такій повазі дитина швидше навчиться читати сама. До того ж, батькам не потрібно буде докладати додаткових зусиль, силуючи дитину до навчання. 

Читання за силою свого впливу навряд чи можна порівняти з розказуванням 

А якщо казку прочитати, використовуючи драматичні прийоми і примовляння, вплив на дитину буде більш вагомим. Проте читання за силою впливу на психіку дитини навряд чи можна порівняти з розказуванням. Читаючи, батькам важко повноцінно спостерігати за емоційною реакцією дитини, а також підтримувати емоційно значущий зоровий контакт. Коли ви розповідаєте дитині казку, то можете бачити кожен порух її душі, дитина проявляє свої страхи і захоплення. Таким чином ви можете коригувати сюжет казки, а у подальшому – підбирати казки для своєї дитини з урахуванням її особливостей та індивідуальних уподобань.

Розказування допоможе підтримати емоційно значущий контакт з дитиною

Для того, щоб успішно розвивати свою дитину за допомогою казки, та  ще й отримувати від цього задоволення, вам варто лише дотримуватись певних «правил гри», і  успіх вам буде гарантовано!

Отже:

• ви маєте позбутися комплексів що до свого ораторського хисту; розповідайте казку впевнено і з відповідними емоціями. Зазвичай діти не дуже суворі до своїх батьків, а настрій неодмінно покращиться в усієї родини!

• використовуйте незвичні інтонації, адже дитина може просто заснути від монотонної розповіді;

• якщо не знаєте, як почати, згадайте традиційні зачини на кшталт «Жили собі…», «У далекому царстві…» тощо;

• створіть чарівну атмосферу: виберіть якийсь казковий атрибут (капелюх, плащ, чарівний перстень, корону чи просто перо – залежно від ваших уяви та можливостей), запаліть незвичне освітлення («магічну» лампу чи свічку), налаштуйте дитину на казковий світ, у який вона порине через кілька хвилин;

• для того, щоб дитина як найкраще налаштувалась на вашу розповідь, придумайте ритуал «входження до казки»; можете, наприклад, намалювати (надрукувати) і дати своєму малюку «Казковий пропуск» за певну «магічну» дію: закликання феї казки або цікаву розповідь, віршик; 

Створіть казкову атмосферу у вашому домі! 

• також можете пошити чи придбати ляльки для домашнього театру: і вам легше буде розповідати, і малюкові – цікавіше; для цієї ж мети можете використовувати  ляльки своєї дитини, спитавши перед тим в неї дозволу;

• створіть казковий куточок у вашому домі: за допомогою ширми, дзеркал, магічних предметів; так дитина легко і природньо порине у світ казки;

не намагайтеся дотримуватись одразу всіх правил -  будьте терплячими до себе 

• спробуйте спланувати певний ритм таких «казкових вечорів» − це буде чудовою нагодою поспілкуватись із власною дитиною, відчути її емоційний стан, її потреби, а також побути самому трохи дитиною; до того ж, діти люблять ритуали: це додає їм відчуття впорядкованості й загадковості водночас;

• і найголовніше – знайдіть для цього час! Нікуди не поспішаючи, спокійно і розмірено пориньте у світ казки – такий важливий для вашого малюка.

Тепер ви знаєте правила гри – закони, слідування яким неодмінно забезпечить успіх у справі всебічного виховання вашої дитини. Тож не гайте часу! Не намагайтесь дотримуватись одразу всіх правил, будьте терплячими до себе, і вам неодмінно все вдасться.

Матеріал взято: http://chudogray.net/node/15 

Людина & сміття: хто переможе в 21 столітті?

Ми живемо в еру сучасних технологій, майже невичерпних можливостей, великої кількості потрібних і непотрібних речей та... сміття. Ми щодня користуємося тим, що, начебто, робить наше життя зручнішим, і, не задумуємося про наслідки такої "зручності". Всі ми пам'ятаємо, добре знайомі з дитинства казки про Русалоньку, піратів і принцес.

Тепер уявіть на секунду, якби ці казки писалися у наші дні... То красуня-Русалонька плавала б не в компанії чарівних рибок, а поміж пластикових пакетів, пляшок, одноразових стаканчиків та іншого мотлоху. Корабель піратів мав би всі шанси застрягнути в смітті, яке викинули у море необачні туристи. А принцеса у лісі замість насолоджуватися співом птахів, радше б визволяла їх із “пластикових пасток”, які чекали пернатих на дереві після прогулянки людини.

Якось не дуже чарівно та захоплююче виглядає, чи не так? Ви мабуть теж не хочете, щоб такими були казки для нашої малечі в майбутньому?

Тоді, можливо, варто вже сьогодні боротися із своїм споживчим ставленням до всього навколо — доносити сміття до баків, сортувати відходи, які підлягають переробці, та дотримуватися простих правил поводження зі сміттям? Адже перспективи не надто райдужні: або людство перемагає сміття, або ж непотріб рано чи пізно призведе до фатальних наслідків для людства.

А яких казок для своїх дітей хочете ви — екологічних чи по вуха в смітті? Таке просте питання, відповідь на яке, може змінити поведінку кожного з нас, тим самим, змінивши екологічну ситуацію нашого міста, країни, планету в той чи інший бік.
Що оберете саме ви?

 АБЕТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

"НАВЧАЄМО ДИТИНУ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ" 

Адресу будинку, в якому проживаєте, та номер телефону мами й тата вивчіть зі своєю дитиною з раннього віку.

Будьте терплячі, навчайте дитину! Вона має бачити у вас уважного та товариського вчителя.

Вірогідність травматизму дитини в побуті знизиться, якщо не пошкодуєте часу показати їй, як правильно виконувати домашні справи.

Гидкий, брудний одяг – за ним іноді дитина приховує забиття живота або навіть пошкодження внутрішніх органів. Іноді діти, щоб уникнути покарання, приховують факт травми, що з ним трапилась. Тому, перш ніж покарати дитину за брудний одяг, дізнайтеся, що з нею трапилося.

Дозований досвід – це виховний прийом, коли дитині дають змогу переконатися, що водою та праскою можна обпектися, голкою – вколотися тощо. Це дасть змогу дитині уникнути багатьох помилок.

Елементарні правила безпеки дадуть змогу дитині уникнути складних ситуацій. Пам ‘ятайте, що заборони необхідно обґрунтовувати.

Живі домашні істоти можуть нанести травму дитині. Тож навчайте дітей бережно та дбайливо доглядати за ними, уникати небезпечних дій.

Захищайте своїх дітей, поки вони не подорослішають та зможуть захищати себе самостійно.

Іграшки та особисті речі дитини має тримати в порядку; привчайте дитину тримати в порядку своє робоче місце – це не лише для чистоти, а й для безпеки.

Кислоту, лаки, розчинники та іншу побутову хімію не слід тримати в посуді від напоїв, їх потрібно зберігати подалі від дітей.

Ліки, навіть вітаміни, можуть бути небезпечними для дітей. Тож дозуйте їх вживання дитиною, дотримуючись інструкцій та рекомендацій лікаря.

Мультфільми та дитячі телепередачі є джерелом для поглиблення знань дітей щодо правил безпечної поведінки. Обговорюйте з дітьми ситуації, у які потрапляють телевізійні герої, і спонукайте робити висновки.

Не захоплюйтеся наведенням дитині прикладів небезпечних ситуацій, що трапилися з її друзями чи іншими дітьми. Це може викликати у дитини страхи.

Особливо важливо навчати дитину безпечної поведінки на власному прикладі. Діти копіюють вашу поведінку – не забувайте про це.

Програми з безпеки життєдіяльності для дорослих не рекомендовано дивитися дітям, тому що вони подекуди містять кримінальну статистику, що нашкодить психіці дитині.

Ріжучі та колючі предмети зберігайте в спеціально відведеному місці та навчайте дітей користуватися деякими з них у вашій присутності.

Сірники та запальнички – це не іграшки для дітей. Тож не залишайте їх у доступних для дітей місцях.

Телефони екстрених служб дитина має знати напам’ять. Запишіть їх та розмістіть біля телефонного апарата.

Упевненість, коли виходити з дому ненадовго, що ваша дитина зайнята цікавою грою і не буде шукати собі інше заняття, що може бути небезпечним.

Факти, коли діти випадають із вікон та балконів, переконують, що вікна мають бути надійно зачинені, коли в кімнаті граються діти.

Холодна вода – ваш надійний помічник у випадку, якщо дитина забилася, обпеклася або порізалася.

Цінуйте у своїй дитині впевненість та самостійність.

Часто надмірна опіка не дає дітям змоги орієнтуватись у правильності прийнятого рішення в певній ситуації.

Широко використовувати електроприлади діти можуть з чотирирічного віку, однак лише з вашого дозволу та у вашій присутності.

Щітка, мило та зубна паста мають бути «друзями» дитини з раннього дитинства.

Юні дослідники – це чудово, але ліпше, коли діти вивчатимуть механізми та проводитимуть досліди разом з дорослими або під їх наглядом.

Ясно, чітко, зрозуміло пояснюйте дитині правила поведінки, а головне – дотримуйтеся їх самі.